Вход|Регистрация

Remembering Tomorrow
Записи с меткой вона

***

Воскресенье, 14 февраля 2010, 14:33

твій силует на фоні вікна
не виражений просторово,
я відчуваю тебе підсвідомо
і мені так терміново
потрібні твої обійми!
твій голос досі дзвенить
в цій порожній кімнаті,
а мені вже необхідно знати
як довго потрібно чекати
твого розуміння.

Написать комментарий

***

Вторник, 2 февраля 2010, 09:47

я п'ю вино прямо із пляшки,
вдихаючи зимове небо.
ніч дозволяє слухати чужі кроки,
а я натомість віддаю їй свій дим.
відблиски, відгуки, викрики, присмаки -
все заплету у твоє волосся.
ти досі не спиш.
я знаю, я бачу, я відчуваю.

не більше, ніж два ковтки до завтра,
кілька кроків у вічність
і три слова про вічне.

ти десь там, за темрявою,
належиш цій ночі
і як палкій коханці їй віддаєшся,
хоч це - не в твоєму стилі.
кілометри чи милі -
для швидкості руху не грають ніякої ролі.
а ти прагнеш волі,
знаючи, що це лише різновид рабства.

гаснуть екрани,
вимикається світло,
колись ти відчуєш мене. вірогідно
тоді ж, ти збагнеш,
що все було марним,
навіть  руки дощу, що тебе обіймали,
стискали і грали,
а груди твої вабили в ритмі емоцій.

непокорена
стиснеш самотню подушку
і як таємній подружці нашепочеш про все,
що пригнічує і доводить до відчаю.
але ти знаєш краще за мене,
що прийдуть інші часи.

ще ковток і зміниться дата.
ось і все, надобраніч,
сльози теж вміють спати.

(c) John, 1/02/2010

Написать комментарий

і знову...

Суббота, 9 января 2010, 02:23

сьогодні ти дививлася на мене
смарагдами своїх очей.
торкнулась рук,
затамувала подих,
поцілувала безсоромно між людей.
ти маєш право
на свої вагання
серед потоку дивного життя.
ми бачились,
і це мабуть востаннє.
хоча ти кажеш, що існують чудеса.
я марю
і немає ліків.
я скаженію, наче дикий звір.
але ти спи,
я не заваджу криком,
і не торкнуся вуст...

якби я знав куди себе подіти
мабуть подів би
заховася, зник.
у тебе так виходить мене злити,
так само як і кликати.
дощами це все не залити,
хіба сльозами...
ти - прекрасна,
наче кришталева суть.
серед моїх думок флешбеки
ретельно та безжально дістають
усі слова,
пов'язані з тобою.
я марю,
знову.
наодинці
із самим собою...

(c) John, 8/01/2010

Написать комментарий

Про кохання

Пятница, 8 января 2010, 01:03

так, наче почалося все спочатку -
палає серце у шаленому вогні.
і кілька довгих волосин на згадку,
і знову кави недопитої горнятко,
і знову губ відбитки на мені.

так, наче ти нікуди не зникала -
обійми, доторки твоїх гарячих рук.
"ну де ж ти був? я так тебе чекала!"
і враз змінилась, і чужою стала,
лишивши щастя за собою звук.

так, наче більше я не скаженію -
спокійно плине у мені життя.
я лише про єдину зустріч мрію:
якщо прийдеш, то я тебе зігрію
ну а як ні, то вже без вороття...

(с) John, 8/01/2010

Написать комментарий
⇤ Последнее
Первое ⇥
← Позже 1-я (и последняя) страница Раньше →